Київський національний університет
імені Тараса Шевченка,
геологічний факультет

Національна радіокомпанія України
програма «Школяда»

Вікторина «Геологічна експедиція»


У травні 2014 р. пролунав в ефірі черговий випуск радіопередачі «Школяда», в якій відбулася зустріч з деканом геологічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка доктором геологічних наук, професором Михайловим Володимиром Альбертовичем, якій підвів підсумки четвертого туру 6 сезону, надав правильні відповіді на запитання минулого туру та поставив завдання на літо.


Вітаю вас, друзі!

Сьогодні ми підбиваємо підсумки останнього в цьому навчальному році туру нашої вікторини.

Перше запитання було таким: «Які родовища вуглеводнів відкриті в українському секторі Чорного та Азовського морів?».

Багато ділянок шельфу світового океану вміщують значні запаси вуглеводнів, наприклад, Мексиканська затока, Гвінейська затока, шельф Арктики та інші. Не є винятком і шельф Чорного та Азовського морів. Його досліджують з 70-х років минулого століття. Перший фонтан газу на шельфі Чорного моря отримано в 1975 р. на піднятті Голіцина, а на шельфі Азовського моря – у 1976 р. із свердловини Північнокерченська-1. Зараз в Південній нафтогазоносній провінції відомо 43 родовища вуглеводнів (14 – на акваторії Чорного та Азовського морів) із загальними видобувними запасами понад 53 млрд м3. Найвідомішими родовищами шельфу Чорного моря є Голіцинське, Архангельське, Штормове, Шмідтівське, Одеське, Безіменне; Азовського – Стрілкове, Морське, Північнокерченське, Східноказантипське, Північноказантипське. Загальні ресурси провінції оцінюються в 1,8 трлн м3 газу.

Друге запитання звучало так: «Які геологічні пам’ятки існують у вашому регіоні?»

Геологічна пам'ятка – унікальний об'єкт природного походження, який найбільш повно для даної місцевості відображає певні етапи розвитку земної кори, протікання геологічних процесів та їх результати, являє собою наукову, освітню, культурно-пізнавальну, естетичну цінність, доступний для спостереження й вивчення і охороняється державою. Навіть часткова втрата геологічної пам’ятки є неприпустимою, оскільки геологічні об’єкти не відновлюються. Нажаль, багато пам'яток природи руйнуються внаслідок обвалів, вивітрювання, просідання, в результаті техногенної діяльності.

Для кожного регіону характерні свої геологічні пам’ятки. Наприклад, Томаш Штогрин описав чисельні пам’ятки Тернопільщини, зокрема, Джуринський водоспад, печери «Млинки», «Кривче», «Оптимістична» та інші. Це дуже цікаві об’єкти. Так, Джуринський водоспад є найвищим рівнинним водоспадом в Україні, а печера Оптимістична одна з найдовших у світі.

Повні і цікаві відповіді нам надіслали наші постійні дописувачі:

  • Томаш Штогрин з міста Тернопіль,
  • члени гуртка «Юні географи» з села Суходіл Гусятинського району Тернопільської області,
  • члени гуртка «Прометей» школи № 24 Хмельницького,
  • Ніна Царенко з Кіровограда.

Вони й стали переможцями четвертого туру. У подарунок їм ми надсилаємо грамоти і зразки мінералів.

На час літніх канікул пропонуємо вам зробити невелике домашнє завдання, а саме описати цікавий геологічний об’єкт, де ви побуваєте влітку. До своєї розповіді можете додати фотографії, які ми розмістимо на сайті геологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

А всіх випускників запрошуємо вступати на наш факультет. До речі, цього року кількість бюджетних місць збільшено до 110.

До зустрічі у вересні.

Декан геологічного факультету
Київського національного університету
імені Тараса Шевченка
професор
В. Михайлов

Прослухати ще раз цей випуск радіопередачі «Школяда» можна протягом тижня на сайті Українського радіо http://nrcu.gov.ua/index.php?id=756

Відповіді можна присилати за електронною адресою mkrochak@univ.net.ua