Київський національний університет
імені Тараса Шевченка,
геологічний факультет

Національна радіокомпанія України
програма «Школяда»

Вікторина «Геологічна експедиція»


У березні 2014 року пролунав в ефірі черговий випуск радіопередачі «Школяда», в якій від-булася зустріч з деканом геологічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка доктором геологічних наук, професором Михайловим Володимиром Альбертовичем, якій підвів підсумки третього туру 6 сезону, надав правильні відповіді на запитання минулого туру та задав запитання на наступний тур.


Вітаю вас, друзі!

Продовжуємо нашу геологічну експедицію. Пропонуємо правильні відповіді на запитання третього туру.

Ми запитували у вас: «Коли і як утворилися сучасні океани?».

Питання про походження океанів здавна викликає величезний інтерес. Існує багато гіпотез. Основні з них: 1) сучасні океани мають давнє походження і є залишками первинного праокеану; 2) сучасні океани – продукт переробки континентальної кори; і третя – сучасні океани виникли в результаті розсуву континентальної кори, починаючи з юрського періоду. Однак, жодна з гіпотез не пояснює повністю факти, що існують. Справа в тім, що всі геологічні структури сучасних океанів справді дуже молоді, вони виникли і розвивалися упродовж останніх 150–180 млн років. Однак, є безперечні дані про те, що світовий океан набагато давніший і утворився ще у ранньому докембрії. Таким чином, поряд з молодими океанами, які були утворені у мезозої в результаті новоутворення кори і розсуву літосферних плит (Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий), існують і давні океани, такі як Тихий.

Друге запитання звучало так: «Чому в Японії землетруси відбуваються часто, а в Україні – ні?»

Більшисть центрів землетрусів розміщено на границях літосферних плит в зонах глибинних розломів, що їх обмежують. Японія розміщена на границі Тихоокеанської і Євразійської плит, які зштовхуються і океанічна кора занурюється під континентальну. Цей процес називається субдукцією. Тому там дуже високий рівень сейсмічності. Більша частина України розміщена в межах Східноєвропейської платформи – відносно жорсткої структури, де землетруси малоймовірні. Разом з тим, вірогідність землетрусів існує у межах Карпатської і Кримської складчастих систем і Переддобруджинського прогину.

Повні і цікаві відповіді нам надіслали наші постійні дописувачі, Томаш Штогрин з міста Тернопіль, члени гуртка «Юні географи» з села Суходіл Гусятинського району Тернопільської області, члени гуртка «Прометей» школи № 24 міста Хмельницького. Вони й стали переможцями другого туру.

У подарунок їм ми надсилаємо грамоти і зразки мінералів.

А зараз запишіть запитання наступного туру.

  1. Які родовища вуглеводнів відкриті в українському секторі Чорного та Азовського морів?
  2. Які геологічні пам’ятки існують у вашому регіоні?

Відповіді надсилайте на адресу «Школяди», або на сайт геологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де є сторінка «Геологічна експедиція». Тут ви можете знайти всю інформацію про нашу вікторину. Переможці, як завжди, отримують у подарунок зразки мінералів.

Будемо раді розмістити на нашому сайті інформацію, про ваші гуртки, подорожі, геологічні екскурсії тощо. Надсилайте свої фотографії, малюнки, розповіді про себе. Чекаємо вас на нашому факультеті на День відкритих дверей, який відбудеться 21 березня, в останній день третьої чверті.

Бажаю успіхів!

Декан геологічного факультету
Київського національного університету
імені Тараса Шевченка
професор
В. Михайлов

Прослухати ще раз цей випуск радіопередачі «Школяда» можна протягом тижня на сайті Українського радіо http://nrcu.gov.ua/index.php?id=756

Відповіді можна присилати за електронною адресою mkrochak@univ.net.ua