Київський національний університет
імені Тараса Шевченка,
геологічний факультет

Національна радіокомпанія України
програма «Школяда»

Вікторина «Геологічна експедиція»


27 березня 2013 пролунав в ефірі черговий випуск радіопередачі «Школяда», в якій відбулася зустріч з екс-деканом геологічного факультету, проректором КНУ імені Тараса Шевченка Вижвою Сергієм Андрійовичем. Під час передачі були визначені переможці 5–го туру 5-го сезону радіовікторини «Геологічна експедиція», надані правильні відповіді на запитання минулого туру та поставлені нові.

Переможцями 5-го туру 5-го сезону (2012-13 навчального року), що дали найбільш повні та правильні відповіді, стали:

  • Дідух Надія з м. Рівне
  • Царенко Ніна з м. Кіровоград

Переможці нагороджуються призами – мінералами з усього світу.

Надали також правильні відповіді:

  • члени гуртка «Прометей» школи №4 м. Хмельницький
  • Гирка Катерина з с. Губарівка Харківської області
  • Вінтерле Віталій з м. Києва

Учасники нагороджуються заохочувальними призами.


Правильні відповіді на запитання 5-го туру 5-го сезону.

1. Що вивчає прикладна мінералогія?

Предметом досліджень прикладної мінералогії є застосування мінералів і гірських порід в промисловості та побуті. Прикладна мінералогія в її сучасному розумінні включає три головних розділи.

1. Пошукова мінералогія спрямована на вирішення завдань пошуків та розвідки родовищ корисних копалин. Вона базується на зв’язку окремих мінералів між собою, наприклад коли за більш поширеними мінералами або їх комбінаціями можна виявити скупчення більш рідкісних мінералів, які утворюють родовища корисних копалин. Тобто дослідження пошукової мінералогії сприяють виявленню нових мінералогічних пошукових і прогнозно-оціночних критеріїв.

2. Технологічна мінералогія спрямована на підвищення повноти і використання природної мінеральної сировини. Вона охоплює: мінералогічне і мінералого-технологічне картування рудних полів і родовищ корисних копалин з метою оцінки запасів корисних компонентів (в т.ч. попутних), технологічні прогнозування, планування видобутку і стабілізації мінерального складу руди; вивчення технологічних властивостей мінералів з метою підвищення вилучення корисних компонентів при збагаченні руд та інше.

3. Мінералогія нових видів сировини займається виявленням особливостей складу і властивостей мінералів, які поки не знайшли практичного застосування, але можуть представляти інтерес для промисловості, для виготовлення нових матеріалів з унікальними властивостями. Серед завдань є також залучення нових мінералів в промислове освоєння та розширення сфер застосування вже відомих видів мінеральної сировини.

2. Який вплив метеоритів і астероїдів на формування сучасної земної кори?

Метеорити – це тверді тіла, що залітають в атмосферу з космічного простору та на відміну від метеорів, які згорають в атмосфері, досягають поверхні Землі.

Астероїд (інколи називають малими планетами) – це тверде космічне тіло неправильної форми розмірами від 50 м до 1000 км, які рухаються орбітами у Сонячній системі.

З метеоритами, а особливо з астероїдами, безпосередньо пов’язана велика сторінка у історії розвитку Землі. Ще з початку існування Протоземлі її поверхня мільйони років бомбардувалася небесними тілами, на попередньої стадії розвитку Землі як планети зіткнення з метеоритами призвело до розігріву та формуванню ядра Землі. Більшості людей відома гіпотеза Альвареса, тобто падіння гігантського астероїда (понад 10 км), яке спровокувало вимирання 50% видів живих організмів на межі мезозойської та кайнозойської ер. Сучасна земна кора вміщує сотні кратерів відносно недавніх падінь метеоритів. З відносно молодих кратерів широко відомий Арізонський кратер, діаметром 1200 метрів и глибиною 180 метрів. Кратер утворився біля 50 тисяч років тому після падіння 50-метрового метеориту, що мав вагу 300 тисяч тон та літів зі швидкістю 45-60 тис км/г. Яскравим прикладом цього є падіння на Землю Тунгуського метеориту (1908 р.), Сіхоте-Алінського метеориту (1947 р.), якій мав біля 150 тон заліза та багато інших.

15 лютого 2013 року на Землю впав метеорит в районі м. Челябінськ (Росія), який отримав назву Челябінського. Його діаметр мав біля 17 м, а вага біля 10000 тон. Енергія, що звільнилась в результаті зіткнення, за даними екологів склала від 100 до 500 кілотонн в тротиловому еквіваленті.

Земна кора за різними підрахунками складається на 5-8% з порід космічного походження. Вважають, що за добу падає 5-6 тонн метеоритів та від 300 до 20 000 тонн метеоритного пилу.

Отже вплив небесних тіл на формування і розвиток земної кори є значним.


Запитання на наступний тур:

  1. Чому на Землі періодично виникають заледеніння?
  2. Які мінерали є найрозповсюдженими у земній корі?

Прослухати ще раз цей випуск радіопередачі «Школяда» можна протягом тижня на сайті Українського радіо http://nrcu.gov.ua/index.php?id=756

Відповіді можна присилати за електронною адресою mkrochak@univ.net.ua