Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ННІ «Інститут геології»
кафедра геофізики
на головну сторінку інституту геології >
Головна    Історія    Наукова робота    Публікації    Штат    Співпраця   
 укр.    рус.  

Історія

Енциклопедія

Балабушевич Іларіон Аркадійович (25.12.1913, м. Київ - 05.04.1968, м. Київ), д-р геол.-мінерал, наук, проф. 1935 закінчив Київ. гірничо-геол. ін-т (каф. геофіз. методів розвідки геол. ф-ту). Працював в сейсмічній партії Укргеолтресту Нар. комісаріату важкої пром-сті (м. Київ): 1935 пом. нач., 1936-39 нач. сейсмічної партії, 1939-1941 старш. інж., 1941 нач. виробн. відділу. 1941-43 гол. інженер Середньоволзького відділення Держ. Союзного Геофіз. тресту Наркомнафти (м. Бугуруслан Чкаловської обл., Росія), 1943-47 гол. інженер Укр. відділення Держ. Союзного геофіз. тресту (м. Київ). В Ін-ті геол. наук АН УРСР за сумісн.: 1938-41 нак. співр., 1943-50 ст. наук. співр. відділу геотектоніки. В Укр. відділенні Держ. союзного геофіз. тресту 1947-48 гол. інж., 1948 гол. геолог.У Київ. ун-ті: 1946-48 в. о. зав. каф. геофізичних методів розвідки корисних копалин, 1948-50 доц., 1952-55 зав. відділом геофізики Астрономічної обсерваторії та кер. наук. теми з вивчення гравітаційного та магнітного поля України та його фізико-геол. інтерпретації. З 1956 зав. геофіз. лаб. Ін-ту геол. наук Білорус. РСР, одночасно – доц. Київ. геол.-розвідув.технікуму; 1959-61 ст. н.с., кер. відділу Ін-ту геол. корис. копалин АН УРСР. З 1961 в Укр. ін-ті геофізики очолював відділ інтерпретації та узагальнення геофіз. даних.

Канд. дис. «Некоторые данные о геологическом строении УССР по материалам геофизических исследований» (1946), докт. дис. «Высшие производные потенциала силы тяжести и возможности использования их в геологической гравиметрии» (1964).

Спеціаліст у галузі теорет. геофізики, зокрема методів глибинних досліджень методом заломлення хвиль. Осн. напрямок наук. діяльності: геол. інтерпретація геофіз. даних в межах таких важливих регіонів УРСР, як Дніпровсько-Донецька западина та Пн. Донбас, з метою оцінки їх перспективності на нафтоносність. Створив обгрунтовану схему Дніпровсько-Донецької западини, виділивши в ній осн. тектонічні елементи. Розробив фіз.-мат. апарат для інтерпретації гравітаційного та магнітного полів. Автор понад 50 наук. праць.

Нагороджений значком «Відмінник соц. змагання нарком. нафти» (1943), медаллю «За добл. працю у Вел. Вітчизн. війні 1941-54 рр» (1945).

Осн. праці: О применении геофизических методов разведки в юго-западной части Волго-Уральской нефтеносной области // Прикладная геофизика. № 1. К., 1945 (у співавт.); Высшие производные потенциала силы тяжести и возможности их использования в геологической гравиметрии. К. 1963; Припятский грабен: опыт палеотектонического анализа современного строения. К., 1965.


ННИ «Институт геологии» кафедра геофізики