Коболев Володимир Павлович (31.08.1949), д-р геол. наук, старш. наук, співроб. З відзнакою 1968 закінчив Київ. геологорозвідувальний технікум. 1968 технік-оператор Київ. геофіз. комплекс. експедиції Мінгео УРСР. Закінчив 1973 геологічний ф-т Київ. ун-ту, 1976 асп-ру ун-ту геол. ф-ту. У Київ. ун-ті: 1976-78 заст. секретаря комітету комсомолу, 1978-81 зав. лаб. каф. геофізики геол. ф-ту. В Ін-ті геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України: 1981-86 мол. наук. співроб., 1986-88 наук. співроб., 1988-2003 старш. наук. співроб. відділу геотермії та сучас. геодинаміки, з 2003 зав. відділом сейсмометрії і фіз. властивостей речовини Землі. З 2007 працює за сумісн. проф. геофізики каф. геол. ф-ту Київ. ун-ту.

Канд. дис. «Теплофизические свойства вулканогенных горных пород и некоторые аспекты их геологической интерпретации» (1984), докт. дис. «Геодинамічна еволюція Чорноморської мегазападини та структур її обрамлення (за геофізичними даними)» (2003).

Викладає курс «Фіз. геотектоніка». Сфера наук, досліджень: геол. будова літосфери акваторій геофіз. методами. Займається розробкою гіпотези гарячих поясів Землі, в основі якої, як і в тектоніці літосферних плит, лежить відомий наук, постулат переміщення в часі древніх магнітних полюсів. На відміну від плитової тектоніки, вчений аналізує просторове розміщення автоматично пов’язаних з ними палеомагнітних екваторів. К. показав рифтогенну зумовленість палеомагнітних екваторів і вкорінення вздовж тектонічно ослабленої зони рифтогенів глибинних мультимагматогенів мантійних діапірів або плюмів та поставив питання про первісну протерозойську рифтогену подільність, загальну як для океанічної, так і континентальної земної кори. Запропонована К. система поглядів подається у вигляді ланки, якої бракує між аниподальними геол. світоглядами: фіксизму, іст. канони якого перебувають у недоторканному стані, і мобілізму у новітній його транскрипції. Заст. гол. ред. журн. «Геологія та корисні копалини Світового океану», чл. ред. колегії «Геофіз. журналу», «Геодинаміка».

Кавалер командорського хреста Ордена Св. Станіслава. Нагороджений пам’ятною медаллю Г.А. Гамбурцева за видатні заслуги в обл. геофізики (Ін-т фізики Землі РАН), медаллю В.І. Лучицького за заслуги у розвідці надр (Держ. геол. служба України).

Автор 199 наук. праць, 11 кол. монографій, 1 авт. патент на винахід, понад 120 робіт, присвячені океанографічним дослідженням будови літосфери акваторій Світового океану. Осн. праці: Горячие пояса Земли. К., 2006 (у співавт.); Геодинамическая модель Черноморской мегавпадины // Геофизический журнал, 2003. № 2; Геология морей и океанов // Геофизический журнал, 2006. № 3; Дегазация Земли: геофлюиды, нефть и газ, парагенезисы в системе горючих ископаемых // Геофизический журнал, 2006. № 6; Физико-кристаллохимический аспект теплопроводности твердых растворов Mg₂SiO₄ - Fe₂SiO₄ // Вопросы прикладной геохимии петрофизики, 1977.