03022, Київ, вул. Васильківська, 90
  Головна
  Новини
  Контакти
  Структура
  Викладачі
  Абітурієнту
  Навчання
  Аспірантура
  Наукова робота
  Конференції
  Наші партнери
  Геологічний музей
  Бібліотека
  Онлайн-бібліотеки
  Фотогалерея
  Посилання
  Студпарламент

 

Навчання

/  Головна /  Навчання / 

організація навчального процесу


Пам'ятка
про організацію навчального процесу
на геологічному факультеті
Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Шановний першокурснику, ти став в цьому році студентом Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вітаємо тебе з цією подією, яка є першим кроком до опанування омріяного фаху і здобуття диплому фахівця вищої кваліфікації.

Для того щоб час навчання в університеті не минув марно і щоб спілкування з викладачами було якомога продуктивнішим тобі найближчими роками в своїх діях слід керуватися правилами організації навчального процесу в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Звертаємо твою увагу на те, що отриманий тобою диплом буде відповідати вимогам більшості європейських країн, а в разі коли в тебе з’явиться бажання продовжити навчання за фахом в ВНЗ інших країн, це буде зробити набагато легше ніж твоїм попередникам.

Нагадуємо також, що ти поступив на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» і за умови успішного опанування навчальної програми через 4 роки отримаєш кваліфікацію «бакалавр геології» за спеціалізаціями «геологічна зйомка, пошуки та розвідка родовищ корисних копалин», «геологія нафти і газу», «мінералогія, геохімія та петрологія», «гідрогеологія та інженерна геологія», «геофізика» чи «геоінформатика».

Навички та вміння якими повинні володіти випускники вищого навчального закладу з напряму “Геологія” за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр геології (6.040103)

Описувати і визначати магматичні, метаморфічні та осадові породи. Розрізняти природні асоціації (фації) порід. Визначати палеонтологічні рештки. Описувати та аналізувати процеси седиментогенезу і літогенезу.

Здійснювати опис дислокаційних структур, застосовувати методи геотектонічних досліджень. Виявляти зв’язок тектогенезу і рудогенезу. З’ясовувати геологічну будову ділянок земної кори. Описувати та аналізувати результати ендогенних та екзогенних геологічних процесів. Узагальнювати матеріали геологічних досліджень різних масштабів.

Діагностувати і описувати породоутворюючі, рудні та акцесорні мінерали. Прогнозувати парагенні мінеральні асоціації. Визначати склад, будову і властивості гірських порід. Визначати чинники розподілу хімічних елементів, встановлювати закономірності міграції елементів в природних системах. Визначати перспективність формування родовищ корисних копалин на основі геохімічних законів. Визначати енергетичні та кінетичні параметри геологічних процесів.

Визначати, описувати і характеризувати ендогенні, метаморфогенні та екзогенні родовища. Здійснювати геолого-економічну оцінку родовищ корисних копалин. Планувати бурові роботи і проходку гірничих виробок, здійснювати їх документування і опробування.

Виконувати дослідження режиму та властивостей підземних вод, Визначати фільтраційні можливості гірських порід. Прогнозувати небажані наслідки забудови території.

Обгрунтовувати раціональний комплекс та виконувати геофізичні дослідження у процесі геологічного картування, пошуків та розвідки корисних копалин, при для з’ясування для розв’язання гідрогеологічних, екологічних та інженерно-геологічних проблем.

Перспективи подальшого навчання і отримання повної вищої освіти з спеціальностей геологічного напряму значною мірою залежатиме від твоєї успішності з перших днів навчання, адже зарахування на навчання за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст» та «магістр» здійснюється на конкурсній основі з врахуванням результатів навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» – середнього балу додатку до диплому за всіма видами навчальної діяльності.

Отже, на які особливості організації навчального процесу слід вам звернути увагу в першу чергу?

Обсяг роботи по вивченню навчальних дисциплін, який повинен виконати студент для отримання диплому бакалавра у всіх ВНЗ що приєдналися до Болонського процесу відповідає 240 заліковим кредитам ECTS (по 60 на кожен нормативний рік навчання).

Залікові кредити ECTS є одиницею виміру навчального навантаження студента необхідного для засвоєння навчальних дисциплін передбачених планом підготовки фахівця відповідної кваліфікації. Вони відображають кількість роботи, якої вимагає кожен блок курсу, відносно загальної кількості роботи, необхідної для завершення повного року академічного навчання у закладі. Залікові кредити базується на повному навантаженні студента, включаючи всі види навчального навантаження студента: лекції, практичні та лабораторні заняття, семінари, консультації, навчальні та виробничі практики, самостійна робота – в бібліотеці чи вдома – і екзамени чи інші види діяльності, пов’язані з оцінюванням.

Відповідно, й освітньо-професійна програма підготовки бакалавра геології оцінюється в 240 залікових кредитів ECTS.

Слід пам’ятати що кредити ECTS призначаються для розділів курсу, але присвоюються лише студентам, які успішно завершили курс, задовольняючи всі необхідні вимоги стосовно оцінювання. Іншими словами, студенти не одержують кредитів ECTS просто за відвідування занять – вони повинні задовольнити всі вимоги щодо оцінювання і продемонструвати що вони виконали всі заявлені навчальні завдання для даного розділу курсу.

Переведення студента на наступний курс здійснюється лише після присвоєння йому всього обсягу залікових кредитів за нормативними і вибірковими дисциплінами передбаченими річною програмою підготовки (Наказ МОН України № 774 від 30.12.2005р.).

Однією з цілей, яку переслідує впровадження кредитно-модульної системи є підвищення мотивації студентів до системного активного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок. Важливим моментом є також подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням контрольних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання, іспиту, а також врахуванням усіх видів навчальної роботи студента впродовж семестру, передбачених робочими навчальними програмами дисциплін.

Яким чином це реалізується? Оцінювання знань студентів з кожної дисципліни здійснюється шляхом здійснення поточного, підсумкового та семестрового контролю знань.

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних і семінарських занять і має на меті перевірку знань студентів з окремих тем та рівня їх підготовленості до виконання конкретної роботи. Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань та умінь визначається відповідною кафедрою. Результати поточного контролю за семестр відображаються у журналах обліку відвідування та успішності викладача та академічної групи.

Підсумковий модульний проводиться з метою оцінки результатів навчання після закінчення логічно завершеної частини лекційних та практичних (лабораторних, семінарських) занять з певної дисципліни – змістового модуля. Завданням підсумкового модульного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблення навичок проведення розрахункових робіт, вміння вирішувати конкретні ситуативні задачі, самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу (декількох тем дисципліни), умінь публічно чи письмово подати певний матеріал. Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою. Форми підсумкового модульного контролю та система оцінювання рівня знань та вмінь студентів визначаються кафедрою та відображаються у робочій програмі дисципліни. Оцінки з підсумкового модульного контролю відображаються у журналах обліку відвідування та успішності викладача та академічної групи.

Семестровий контроль проводиться у формі екзамену, диференційованого заліку або заліку в обсязі навчального матеріалу, визначеного робочою навчальною програмою і в терміни, встановлені робочим навчальним планом та графіком навчального процесу.

  • Екзамен – це форма підсумкового контролю, яка передбачає перевірку розуміння студентом теоретичного та практичного програмного матеріалу в цілому, здатності творчо використовувати накопичені знання та вміння, формувати власне ставлення до певної проблеми тощо. Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою. Зміст екзаменаційних завдань та система оцінювання встановлюється кафедрами, а оцінка включається до залікового кредиту як окремий заліковий модуль, якщо це передбачено робочою програмою дисципліни.
  • Диференційований залік та залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі семестрової роботи, передбаченої робочою навчальною програмою дисципліни (зданих залікових модулів, виконаних тестових завдань; ситуаційних робіт, тематичних рефератів, лабораторних і т.д.) та відповідного оцінювання залікових модулів. Оцінка з дисципліни за 100-бальною шкалою розраховується за накопичувальним принципом.

Підсумкова оцінка з дисципліни виставляється в 100-бальній шкалі університету, чотирибальній (національній) шкалі та за шкалою ECTS:

За шкалою Університету
(100-бальною системою)
Оцінка за національною шкалою та шкалою Університету
іспит залік
90 - 100 відмінно 5 зараховано
75 - 89 добре 4
60 - 74 задовільно 3
1 - 59 не задовільно 2 не зараховано

Оцінка за шкалою ECTS
A відмінно
B добре
C добре (дуже добре)
D задовільно
E задовільно (достатньо)

Шкала оцінювання ECTS передбачає 5 оцінок для успішних студентів:

  • А – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок – не більш як 10 % найуспішніших студентів
  • В – вище середнього рівня з кількома помилками – наступні за успішністю 25% студентів;
  • C – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок) – наступні за успішністю 30% студентів;
  • D – непогано, але зі значною кількістю недоліків – наступні за успішністю 25% студентів;
  • Е – виконання задовольняє мінімальні критерії – наступні за успішністю 10% студентів

Звертаємо Вашу увагу також на те що в навчальному плані першого курсу значиться, крім дисциплін які ви вивчатимете в аудиторіях, і навчальна геологічна практика, якій призначено 5 кредитів. Тобто практика є такою ж обов'язковою складовою Вашої геологічної освіти як і нормативні навчальні дисципліни: "Загальна геологія", "Фізика", "Хімія" тощо. Це означає, що студент, який не пройде практику, не може бути переведений на наступний курс.

На геологічному факультеті встановлено наступний розподіл залікових балів між формами контролю:

  • Для дисциплін, які закінчуються іспитом/диференційованим заліком:
    • сума оцінок поточного і підсумкового модульного контролю – 60 балів;
    • семестровий контроль (іспит) – 40 балів

Кількість модульних контрольних робіт та розподіл залікових балів між контрольними, лабораторними, практичними роботами тощо визначається кафедрою та повідомляється студентам на першому занятті з дисципліни.

Як ви бачите, оцінювання знань студентів здійснюється не лише під час сесії як раніше, а й під час семестру. Причому, робота студента під час семестру з точки зору формування остаточної оцінки тепер стає навіть більш вагомою – без вчасного здавання лабораторних та практичних робіт, написання модульних контрольних студент не тільки не може претендувати на позитивну підсумкову оцінку, а й взагалі бути допущеним до складання іспиту або заліку. З іншої сторони, при незадовільній роботі протягом семестру, в результаті чого студент набирає малу кількість балів, навіть при блискучому складанні іспиту або заліку він не може отримати балів більше ніж відведено на кінцеву форму контролю. В результаті, підсумковий бал (бал за семестр + бал за іспит/залік) може виявитись не великим.

Особливо кількість балів важлива при перерахунку зі стобальної шкали в національну, оскільки відповідно до існуючого законодавства стипендія нараховується за середнім балом національної шкали.

В майбутньому, сума балів отриманих вами за чотири роки буде визначати хто з вас отримає змогу навчатись в магістратурі. І тоді, при вступі до магістратури, може бути дуже прикро за недопрацьовану навчальну дисципліну, невчасно здану лабораторну роботу, ненаписаний реферат. Тож думайте про своє майбутнє з перших днів навчання, щоб потім не було «мучітєльно больно».

Вам слід знати, що, згідно “Порядку оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка”:

  • У випадку відсутності студента, він може відпрацювати пропущене заняття через усне опитування у позааудиторний час (але не більше половини від загальної кількості семінарських занять). Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і від загальної кількості балів, що формують 100% виконання завдання відмінусовується їх вартість.
  • В разі відсутності студента при написанні модульної контрольної роботи з поважної причини він має право у 2 тижневий термін виконати цей вид роботи. При неявці студента у зазначений термін без поважних причин «вартість» (кількість балів) даного модуля рівна «0» (нулю).
  • Якщо впродовж семестру студент не з’являвся на заняття (незалежно від причин), або немає модульних оцінок, у відповідних графах відомості виставляються нулі «0», а у графі екзамену – відмітка про недопуск. У цьому випадку підсумкова оцінка з дисципліни також дорівнює нулю.
  • Студентам, які мають з дисципліни оцінку «незадовільно», були недопущені або не з’явилися на екзамен, дозволяється у місячний термін після завершення сесії (але до початку наступного семестру) ліквідувати академічну заборгованість за заявою, поданою у деканат, та відповідно до графіку ліквідації академзаборгованості.
  • Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий - комісії, яка створюється деканом факультету.
  • Якщо студент отримав більше двох незадовільних оцінок з дисциплін, від підлягає відрахуванню з Університету за академічну неуспішність без права ліквідації академзаборгованостей.

Вміння, первинні посади та галузі діяльності фахівців з повною вищою освітою з напряму "Геологія"

Спеціальність "Геологія".

Випускники отримують кваліфікацію геолога. Набувають вміння планувати і виконувати роботи з геологічного картування, пошуків, розвідки і геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин; планувати бурові роботи і проходку гірничих виробок, здійснювати їх документування і опробування; аналізувати регіональні особливості розташування рудних, нерудних, горючих і газо-гідромінеральних корисних копалин. здійснювати прогнозні оцінки територій на той чи інший вид мінеральної сировини, здійснювати геолого-економічну оцінку родовищ корисних копалин.

Можуть працювати геологами, інженерами та інспекторами в галузі геології та геологорозвідки, видобувної промисловості, охорони навколишнього середовища.

Спеціальність "Геологія нафти і газу".

Випускники отримують кваліфікацію геолога. В процесі навчання набувають теоретичні та практичні навики та вміння з планування та проведення пошукових та розвідувальних комплексних робіт з метою виявлення та дослідження родовищ корисних копалин, зокрема вуглеводнів, з геологічного картування, з нафтогазопромислової геології, геологічної інтерпретації даних польової та свердловинної нафтогазової геофізики, геохімічних досліджень, здійснювати геолого-економічну оцінку родовищ корисних копалин, у тому числі нафти і газу, здійснювати геологічний контроль за експлуатацією підземних сховищ вуглеводнів.

Можуть працювати геологами, інженерами та інспекторами в галузі геології та геологорозвідки, зокрема, родовищ нафти і газу, видобувної промисловості, охорони навколишнього середовища.

Спеціальність "Геохімія та мінералогія".

Випускники отримують кваліфікацію геохіміка та мінералога. Набувають вміння: визначати склад, будову і властивості мінералів, гірських порід, корисних копалин, грунтів та вод; встановлювати закономірності міграції елементів в природних системах; здійснювати оцінку якості сировини (в тому числі декоративного, напівкоштовного та коштовного каміння); оцінювати перспективи використання мінеральних ресурсів, будівельних матеріалів, а також твердих промислових відходів; оцінювати і прогнозувати забруднення довкілля

Можуть працювати мінералогами, петрографами, геохіміками, геологами, інженерами та інспекторами в галузі геології та геологорозвідки, видобувної промисловості, охорони навколишнього середовища та музейної справи.

Спеціальність "Гідрогеологія".

Випускники отримують кваліфікацію гідрогеолога. Набувають вміння: виконувати дослідження режиму та властивостей підземних вод; визначати фільтраційні та фізико-механічні властивості гірських порід; визначати оптимальні режими підземного водопостачання та водовідведення; прогнозувати небажані наслідки забудови територій; використовувати ГІС-технології для обробки та візуалізації інформації; оцінювати і прогнозувати забруднення геологічного середовища.

Можуть працювати гідрогеологами, інженер-геологами, інженерами та інспекторами в галузі геології та геологорозвідки, водного господарства, охорони навколишнього середовища.

Спеціальність "Геофізика".

Випускники отримують кваліфікацію геофізика. Набувають вміння: проектувати та виконувати лабораторні дослідження фізичних властивостей і комплексні дистанційні геофізичні дослідження у процесі геологічного картування, пошуків та розвідки корисних копалин, при вирішенні широкого кола гідрогеологічних, екологічних та інженерно-геологічних проблем; визначати властивості та склад природних об'єктів, використовувати сучасні геофізичні та ГІС-технології для обробки та візуалізації інформації.

Можуть працювати геофізиками, інженерами та інспекторами в галузі геології та геологорозвідки, охорони навколишнього середовища, експертами в області застосування ГІС-технологій.

Спеціальність "Геоінформатика".

Випускники готуються за спеціальністю «Геологія», отримують кваліфікацію бакалавр геології. Вміння та знання: автоматизація виготовлення електронних карт; планування геологорозвідувальних робіт; обробка геологічної інформації засобами комп‘ютерної техніки, застосування та розробка математичних методів та програмного забезпечення аналізу геологічної інформації; проектування в середовищі географічних інформаційних систем, математичне моделювання об'єктів геологічного середовища; технології збору, обробка, збереження та інтерпретація геолого-геофізичної інформації; інформаційне супроводження надро- та землекористування, моніторинг небезпечних геологічних процесів та стану природного середовища.

Можуть працювати геологами, інженерами, програмістами, адміністраторами та інспекторами в галузі геології та геологорозвідки, видобувної промисловості, охорони навколишнього середовища.


 
Геологічний факультет