З1 липня 2015 р. завершилася геофізична і бурова практика у студентів 2 курсу

В Інституті геології Київського університету студентам 2 року навчання на бакалавра для усіх спеціалізацій читають дисципліни «Геофізичні методи досліджень» і «Бурова справа». Курси складаються з лекцій, лабораторних занять та самостійної роботи. Але важливим елементом навчального процесу є практика. Саме тут студент закріплює теоретичні знання і отримує практичний досвід. Крім того, в польових умовах виховуються такі важливі елементи як самоорганізація, комунікабельність та робота у колективі.

5 жовтня 2012 р. шляхом реорганізації Київський геологорозвідувальний технікум (КГРТ) було приєднано до Київського національного університету імені Тараса Шевченка як структурний підрозділ – Коледж геологорозвідувальних технологій (КГРТ). З 2013 року бурова і геофізична частини комплексної геологічної практики проходять протягом тижня на польовій базі КГРТ біля селища Корнин. Цей навчальний полігон знаходиться у Попільнянському районі Житомирської області. База КГРТ має цегляні будинки, дерев’яну простору їдальню, турніки, бруси, футбольне поле, волейбольний майданчик, тенісні столи та супутникове телебачення. Поблизу табору є два водосховища: Лісне і Корнин. Викладач фізичної культури забезпечував безпеку на воді (Любов Костянтинівна Коробко). Розпорядок харчування: 8:00, 14:00, 19:00. Слід відзначити, що місця тут мальовничі і екологічно чисті. Серед птахів зустрічаються лелеки, чаплі, канюки та орли. Це чудова можливість працювати у гарних польових умовах.

Геофізична практика має за мету навчити методиці геофізичної зйомки для геологічного картування (керівник – доц. Павло Іванович Грищук). Це означає визначення по геофізичним даним розташування геологічних границь. Спочатку студенти створюють інструментальну мережу за допомогою кілочків і мірної стрічки. Вимірювання виконуються вздовж регіональних профілів для пошуку контрастних ділянок по геофізичним полям. На цих майданчиках проводиться магістраль і від неї паралельні профілі для виконання площової зйомки. Виконувалася магнітна та радіометрична зйомка з топографічною прив’язкою по GPS (Magellan, Garmin eTrex) (керівник – асист. Віктор Іванович Онищук). Магнітометр маршрутний протонний (ММП-203) з точністю 1 нанотесла (нТл) використовувався для магнітних спостережень. Один прилад реєстрував магнітні варіації, тобто зміни магнітного поля в часі, а інший – спостереження на точках з висотою 1 метр. Сцинтиляційний радіометричний прилад (СРП-68) застосувався для вимірювання потужності дози випромінювання у мікрорентгенах за годину (мкР/год). На території бази було проведено регіональний профіль. Геофізична зйомка вздовж нього засвідчила чіткий зв’язок між геологією і фізичними полями. Так, при зниженні рельєфу і прямуванні до водоймища магнітне поле зростало приблизно на 100 нТл. За даними радіометрії поле загалом зменшилося від 11 до 6 мкР/год. Це свідчить про зменшення товщі осадових порід та наближення до кристалічного фундаменту.

Петрофізичні дослідження були другою частиною геофізичної практики. Студенти виконували вимірювання магнітної сприйнятливості за допомогою капаметрів КТ-3 та КП-1. По збільшенню магнітної сприйнятливості породи розташувалися так: кристалічні сланці, граніти і гематит. Для зростання дози потужності випромінювання ряд порід такий: гематит, кристалічний сланець і граніт. Для збільшення густини ряд порід має такий вигляд: граніт, кристалосланець і гематит. Знання фізичних характеристик гірських порід дозволяє більш точно будувати геологічний розріз по геофізичним даним. На основі геофізичного картування виконують розвідувальне буріння.

Бурова практика проходить на трьох свердловинах: ЗІФ-650М, УКБ-4П та ЗІФ-1200 (керівник – доц. Олександр Васильович Омельчук). Що означає завод імені Фрунзе (ЗІФ) та установка колонкового буріння пересувна (УКБ-4П). Після проходження інструктажу з техніки безпеки буровий майстер демонструє всі етапи буріння. Через короткий час студенти під наглядом майстра вже самостійно керують роботою установки та навчаються підіймати керн. За даними буріння осадові виклади знаходять на глибині 30 метрів, а далі знаходяться гнейси та кристалічні сланці. У 2015 р. студенти піднімали керн з глибини 156 метрів. Іншою частиною є опис керну, який привезений з різних свердловин України (керівники: проф. Віктор Володимирович Огар, доц. Дмитро Володимирович Кравченко, доц. Олександр Володимирович Дубина, зав. лаб. Віталій Петрович Янченко). Є тут і криворізькі руди. Цей досвід є дуже важливим для майбутньої роботи геолога.

Місце проведення практики у геологічному плані належить до Українського щита і знаходиться у місці контакту двох мегаблоків: Дністровсько-Бузький (Подільський) й Північно-Західний (Волинський). Тому геологія місцевості є незвичайною і різноманітною. На основі керну був опрацьований нижній структурний поверх Дністровсько-Бузького (Подільського) мегаблоку, який складений нижньоархейскими породами дністровсько-бузької серії (гнейси, кристалічні сланці, граніти і мігматити). Верхній структурний поверх сформований верхньоархейскими породами бузької серії (кварцити і біотитові гнейси).

Важливою частиною практики є екскурсія до Корнинського кар’єру, який почав діяти з 1937 року. Масив порід складений ультраметаморфічними гранітами з малими залишками оплавлених гнейсів. Тут знаходяться одні з найтвердіших гранітів, які утворилися внаслідок часткового або повного плавлення порід. Корнинські граніти мають леопардову текстуру, тобто на сірому фоні рожеві вкраплення. Студенти побачили яка техніка застосовується для відколювання величезних брил та для дроблення уламків. Каменерізні станки з алмазними фрезами розрізають блоки порід на плити до товщини 2 см. Спеціальні шліфувальні станки полірують плити алмазами. Протягом екскурсії студенти описали цікаві точки спостережень під керівництвом викладачів (доц. Олександр Вікторович Грінченко, асист. Андрій Євгенович Мазко). Цікаво, що внутрішні сходи Інституту геології складені з Корнинських гранітів.

Навчальна практика на базі КГРТ є дуже корисною. У викладачів з’являється можливість показати у реальних умовах як вивчати геологію за допомогою геофізичного та бурового обладнання. Студенти мають змогу самостійно у польових умовах отримати власні матеріали і практичний досвід. У подальшому ці дані можна використовувати для написання курсових та дипломних робіт. Практика є чудовою нагодою поїхати влітку з міста, тісніше познайомитися з людьми, отримати цінні знання та наблизитися до природи.