70 РОКІВ У ГЕОЛОГІЇ

Життя людини – це не кількість прожитих днів, а дні, які запам’ятались, та його справи, що роблять життя потрібним та значущим

У 2015 році виповнюється 70 років праці у геологічній галузі заслуженого професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академіка Академії інженерних наук України, головного наукового співробітника ННІ «Інститут геології» – Толстого Михайла Івановича.

Його трудовий геологічний шлях розпочався восени 1945 р., коли 17-річним юнаком Михайло вступає до Київського геологорозвідувального технікуму, а через рік успішно складає іспити на геологічний факультет Київського держуніверситету. В 1955 р., маючи за плечима диплом геолога-геофізика і аспірантуру при кафедрі геофізичних методів пошуків та розвідки корисних копалин, під науковим керівництвом видатного вченого проф. Є.С. Бурксера, захищає кандидатську дисертацію за темою «Радиоактивность горных пород Предкарпатья». Після захисту дисертації Михайло Іванович певний час працює на посаді старшого інженера-геофізика ГРП №4 експедиції «Главолово» Міністерства кольорової металургії СРСР (Олевський район, Житомирська обл.), а також (1955-1956 рр.) читає лекції та проводить практичні заняття на кафедрі геофізики геологічного факультету Казанського державного університету.

На початку 1956 р. Михайла Івановича запрошують до Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, де йому пропонують організувати та очолити науково-дослідний сектор університету (НДС).

Окрім організаційної діяльності у НДС (1956-2002 рр.) М.І. Толстой започатковує та викладає на геологічному факультеті ряд спецкурсів і практичних занять: «Радіометричні та фізико-хімічні методи пошуків корисних копалин», «Ядерна геофізика», «Ядерна геологія», «Геохімічні методи пошуків корисних копалин», «Загальний курс пошукової геофізики», «Основи наукових досліджень».

У цей період М.І. Толстой організовує та бере безпосередню участь у польових експедиційних роботах НДС геологічного факультету щодо вивчення гранітоїдів Українського та Балтійського щитів, Північного та Південного Казахстану, Західного Забайкалля, Кольського півострова. З 1971 р., згідно Постанови Міністерства геології та Академії наук СРСР співробітниками НДС під керівництвом М.І. Толстого починаються систематичні дослідження неовулканітів Карпат, Криму, Кавказу, Вірменії, Паннонської низини (УНР), Моравії (ЧССР), Хорватії (СФРЮ).

Окрім реальної користі для країни, за матеріалами цих робіт було захищено ряд кандидатських та докторських дисертацій, надруковані монографії, десятки статей, звітів, видано (з 1974 р.) 17 випусків щорічного збірника наукових праць НДС «Вопросы прикладной геохимии и петрофизики», значно поліпшилася матеріальна база університету. Низкою факультетів розпочинаються спільні наукові дослідження з Московським, Ленінградським, Казанським, Новосибірським, Іркутським, Томським, Єреванським, Алма-Атинським університетами.

На основі вищезгаданих робіт М.І. Толстой створює у перерахованих закладах та ряді геологічних організацій наукову школу «Прикладна петрохімія і петрофізика магматичних порід», яка існує і дотепер. Вихованці школи працюють у багатьох наукових закладах та виробничих організаціях України та зарубіжжя.

У 1966 р. він стає науковим керівником створеної постановою Ради Міністрів УРСР Проблемної лабораторії фізико-хімічних досліджень гірських порід (ПНДЛ). Основний науковий напрямок досліджень ПНДЛ – вивчення кількісних закономірностей розподілу хімічних елементів та фізичних характеристик у плутонічних гірських породах для встановлення їх генезису, співставлення та кореляції, оцінки металоносності. Цей науковий напрям залишається актуальним і дотепер.

На початку 60-тих років, за ініціативи та підтримки відділу закордонних зв’язків університету (керівник - проф. Л.В. Губерський), М.І. Толстой починає розвивати творчу співпрацю з науковцями Чехословаччини (Братиславський та Брненський університети), Угорщини (Дебреценський університет), Хорватії (Загребський університет), Німеччини (Лейпцігський університет, Фрайбергська гірнича академія). Ці зв’язки мали на меті сприяти організації спільних робіт, конференцій, експедицій, підготовці наукових кадрів.

Знання та досвід дозволили Михайлу Івановичу блискуче захистити докторську дисертацію (1972 р.) за темою «Количественные закономерности распределения химических элементов и физических характеристик в гранитоидах и их прикладное значение».

У 1975 р. (по 1981 р.) проф. М.І. Толстой організовує та очолює спеціалізовану Вчену раду геологічного факультету Київського університету по захисту дисертацій. У 1980 р. (по 1991 р.) його призначено на посаду керівника Секції геології НТР Мінвузу УРСР, а з 1985 р. (по 1991 р.) він стає головою Петрофізичної комісії при Петрографічному комітеті відділу геології, геохімії, геофізики та гірничих наук АН СРСР та Міністерства геології СРСР.

Проф. М.І. Толстой постійно піклувався щодо зміцнення матеріальної бази університету. Переважно його зусиллями на території «Жуків хутір» (Києво-Святошинський район) створена база учбової практики та наукової роботи студентів і викладачів університету, радіоекологічний дослідно-методичний полігон та низькофонова магнітно-радіометрична станція. Проявляючи наполегливість, Михайло Іванович добився відведення території на березі Чорного моря (с. Берегове Бахчисарайський район, Крим) для створення «Оздоровчо-спортивного комплексу університету».

Проф. М.І. Толстим на основі багаторічних геологічних польових та аналітичних досліджень була створена унікальна за об’ємами та кількістю вивчених характеристик складу і властивостей (фізичних, хімічних, мінеральних, петрографічних, елементних) світового рівня колекція магматичних порід. Територія відбору колекції охоплювала Україну, Центральний Казахстан, Кавказ, Карпати, Карелію, Кольський півострів, Паннонську низину, Моравію, Верхню Саксонію, Тюрінгію тощо.

Враховуючи ці дослідження, Мінгео СРСР та УРСР запропонували ПНДЛ створити повну серію стандартів складу та фізичних властивостей магматичних порід. Ця робота була виконана та атестована згідно до вимог Держстандарту СРСР та затверджена Мінгео УРСР (17 стандартів).

Багато часу проф. М.І. Толстой приділяє суспільній роботі в університеті. У 1996 р. він ініціює створення та протягом 7 років очолює Раду старійшин університету, сприяє створенню Ради старійшин у Львівському, Харківському та Одеському університетах. За його безпосередньої участі у 1999 р. було підготовлено та затверджено Положення про присвоєння почесного звання «Заслужений професор Київського університету імені Тараса Шевченка», що являє собою колективне визнання особистих заслуг професорів університету в розвитку науки та освіти.

Варто зазначити науково-організаційні здобутки проф. М.І. Толстого. Безпосередньо ним організовано та проведено ряд міжнародних наукових конференцій, серед яких: «Металоносність та прогнозна оцінка зон тектоно-магматичної активізації Українського щита» (2003 р.), «Енергетика Землі, її геолого-екологічні прояви, науково-практичне використання» (2005 р.), «Еволюція докембрійських гранітоїдів і пов’язаних з ними корисних копалин у зв’язку з енергетикою Землі і етапами її тектоно-магматичної активізації» (2008 р.), «Континентальний неовулканізм Альпійської складчастої зони Східної Європи» (2013 р.).

Проф. М.І. Толстой є членом редакційної колегії наукового збірника «Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія», членом спецради ННІ «Інститут геології», членом президії Ради ветеранів війни і праці та Ради старійшин університету.

Держава, університет, геологічні та виробничі організації СРСР, України та зарубіжжя неодноразово відмічали наукові та організаційні заслуги М.І. Толстого.

Лише короткий перелік відзнак, нагород і почесних звань:

• Диплом та медаль Мінвузу УРСР за кращу наукову роботу (1987 р.);
• Відзнака «Заслужений робітник Гірничої служби ЧССР» (1988 р.);
• Почесний професор Брненського університету ім. Пуркіне (1988 р.);
• Академік Академії інженерних наук України (1991 р.);
• Знак «Відмінник освіти України» (1998 р.);
• Звання «Почесний розвідник надр» (Державна геологічна служба України, 2003 р.);
• «Заслужений діяч науки та техніки України» (указ Президента України, 2004 р.);
• Орден «За заслуги III ступеню»(2009 р.);
• Заслужений професором Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1999 р.);
• Державна стипендія для видатних діячів науки, освіти, культури і мистецтва у номінації «Наука» (2013 р.).

Проф. М.І. Толстой є автором понад 250 наукових праць, 12 винаходів, 11 монографій, 4 підручників, наукового відкриття «Явление петрофизической фиксации геодинамических процессов гранитоидными образованиями» (№333, 2007 р.). Під керівництвом М.І. Толстого захищено 14 кандидатських дисертацій та підготовлено 16 докторських.

Основні наукові видання ювіляра.

Монографії:

• «Геохимия, петрофизика и вопросы генезиса новейших вулканитов Советских Карпат» (1976 р.);
• «Состав, физические свойства и вопросы петрогенезиса новейших вулканических образований Армении» (1980 р.);
• «Петрофизика гранитоидов Украинского щита» (1987 р.);
• «Петрогеохімія і петрофізика гранітоїдів Українського щита» (2003 р.);
• «Петрографія, акцесорна мінералогія гранітоїдів Українського щита та їх речовинно-петрофізична оцінка» (2008 р.).

Підручники:

• «Основы геохимических методов поисков рудных месторождений» (1976 р.);
• «Основы геофизических методов разведки» (1985 р.);
• «Основи геофізики» (2006 р.).

І це далеко не повний перелік того, що встиг зробити ювіляр на теренах геології.

Маючи за спиною величезний досвід, проф. М.І. Толстой і наразі продовжує свою працю в університеті на посаді головного наукового співробітника, очоливши перспективну фундаментальну наукову тему «Петрогеохімічні та петрофізичні особливості пізньокайнозойських вулканітів центральної частини Альпійського покривно-складчастого поясу (Східні Карпати, Кавказ) як показник функціонування магматичних вогнищ в різних районах прояву вулканізму». Невгамовна енергія, величезний досвід та широта наукових інтересів Михайло Івановича Толстого і надалі служать молодому поколінню геологів.

Директор ННІ «Інститут геології»
проф. В.А.Михайлов

Заступник директора ННІ «Інститут геології»
з науково-педагогічної роботи
І.М. Безродна

автобіографічна книга книга М.І. Толстого «Жизнь, дела, годы» [PDF, 98 МБ]